справувати

справувати: I -у́ю, -у́єш, недок., перех., заст., рідко.
Виконувати, вести які-небудь справи.

II -у́ю, -у́єш, док., перех., заст.
Направити, спрямувати.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

справувати — справовати, справувати робити, чинити, спричиняти, діяти; справляти (обряд), правити, розвідати, влаштовувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
справувати — 1 дієслово недоконаного виду виконувати рідко справувати 2 дієслово доконаного виду направити, спрямувати рідко … Орфографічний словник української мови
асентерування — перепис, регістрація й призов до війська [XIX] Вони накладали на них обов язок запомагати селян у потребі, до чого пани, мимо своєї захвалюваної щедрості і «miłości bliźniego», бачиться, не дуже були прудкі, скоро Йосиф II мусив аж осібним… … Толковый украинский словарь
справовати — справовати, справувати робити, чинити, спричиняти, діяти; справляти (обряд), правити, розвідати, влаштовувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Словари и энциклопедии на Академике